Історія Альони Єгорової – це розповідь не лише про особисту перемогу
над обставинами, а й про незламність українського малого підприємництва,
яке навіть під ворожими ракетами продовжує творити економічне
майбутнє країни.
Трагедія, що змінила все
Двадцять дев’яте травня 2022 року назавжди увійшло в історію Нового Бугу
чорною сторінкою. Російська ракета влучила в центр міста, там, де протягом
століть розташовувався історичний торговий ряд – спадщина купецької доби,
яку містяни дбайливо зберігали, обмежуючись лише косметичними ремонтами
старовинних будівель. Серед зруйнованих приміщень був і приватний магазин
одягу молодої підприємниці Альони Єгорової.

Вона стояла перед розваллями і дивилася на знищений товар із тим відчуттям
безсилля, яке знайоме багатьом українським підприємцям. Її власний бізнес,
який давав їй можливість почуватися самодостатньою молодою жінкою і
нарівні з чоловіком Олексієм робити внесок у сімейний бюджет, перетворився
на купу димлячих уламків. Вони разом облаштовували цей магазин ще до
одруження, вкладаючи в нього не лише кошти, а й мрії про спільне майбутнє.
Відкриття магазину стало для них символічним початком подружнього життя –
одразу після того вони взяли шлюб. Тоді й гадки не мали, що їхній бізнес
доведеться відроджувати з попелу в прямому сенсі цього слова.
Зараз у подружжя Єгорових підростають два синочки – Єгор і Артем. І саме
думка про них надавала Альоні сил, коли здавалося, що все втрачено.
Від відчаю – до дії
Перші місяці після ракетного удару були найважчими. Альона почала
торгувати на ринку, намагаючись хоч якось утримати на плаву сімейний
бюджет, але думка про власний магазин не залишала її ні на хвилину. Вона
розуміла: повернення до підприємництва – це не лише питання заробітку, а й
питання гідності, впевненості в завтрашньому дні, можливості будувати
майбутнє для своїх дітей.
Підтримка прийшла звідти, звідки її найменше очікуєш у таких обставинах –
від родини. Батьки Альони та батьки її чоловіка не обмежилися словами
співчуття. Вони допомогли придбати нове місце під магазин, а потім усією
родиною, хто що міг, узялися зводити приміщення. Це було справжнє народне
будівництво, де кожен вкладав не лише свої руки, а й віру в те, що життя
продовжується навіть попри війну.
Сподіватися на державне відшкодування за знищене майно в той час не
доводилося – країна палала, руйнувань було надто багато, і кожна громада,
кожна родина мусила покладатися передусім на власні сили. А фінансових
затрат попереду чекало чимало, адже Альона хотіла не просто відновити
магазин, а створити сучасний, привабливий торгівельний об’єкт, який стане
справжньою прикрасою відродженого міста.
Освіта дала ключ до успіху
Педагогічна освіта, яку здобула Альона, стала її потужним інструментом у
бізнесі. Вміння систематизувати інформацію, аналізувати ситуацію,
структурувати знання і ставити чіткі цілі – усі ці навички, здобуті в
педагогічному коледжі, виявилися незамінними в підприємництві. Вона не
просто шукала гроші – вона шукала можливості, вивчала програми підтримки,
аналізувала умови участі в них і будувала стратегію відновлення свого бізнесу
покроково.
Перша зупинка на цьому шляху – міськрада. Там вона зустрілася з
начальницею відділу з питань інвестиційних проєктів та соціально-
економічного розвитку Анною Луценко, яка не обмежилася загальними
фразами про підтримку, а дала конкретні рекомендації: куди звертатися, які
документи готувати, на що звертати особливу увагу.
Наступна зустріч стала переломною. У місцевому відділі Миколаївського
обласного центру зайнятості населення Альона прийшла з немовлям на руках –
не було з ким залишити дитину вдома. Але це не завадило діловому діалогу з
керівницею відділу Світланою Помінчук. Навпаки, ця зустріч виявилася
надзвичайно показовою – молода мати, яка, попри всі труднощі війни та
материнства, готова боротися за свою справу, заслуговувала на підтримку.
Світлана Помінчук – одна з найдосвідченіших фахівчинь у своїй сфері в
Миколаївській області, кандидатка економічних наук, яка нещодавно виступала
спікером на вебінарі Державної служби зайнятості України, представляючи
чекліст пошуку роботи. Саме від неї Альона почула ту інформацію, яку шукала:
дізналася про можливості отримання гранту і загорілася бажанням написати
власний бізнес-план.
Написання бізнес-плану стало справжнім випробуванням. Альона
прислухалася до кожної поради, вивчала вимоги програми, просиджувала
вечори за розрахунками, коли діти вже спали. Вона знала: це її шанс, і його не
можна змарнувати. Коли бізнес-план було завершено, вона успішно його
захистила – комісія побачила в ньому не просто сухі цифри, а реальну
стратегію відродження.
Зустріч у місцевому відділі Центру зайнятості відбулася у квітні 2024 року, а
рішення про надання мікрогранту Альоні Єгоровій було прийнято у січні 2025
року. Цей майже дев’ятимісячний шлях вимагав терпіння, наполегливості і віри
в успіх. Але Альона не здавалася – вона сміливо, рішуче і наполегливо пройшла
весь шлях до отримання гранту.
Окрім самого гранту, Альона створила нове робоче місце, що дало їй право
на отримання компенсаційних виплат за створення робочого місця згідно з
Порядком №338. Це означало не лише фінансову підтримку для неї, а й реальну
можливість дати роботу ще одній людині – так її особиста перемога ставала
частиною загальнодержавної справи відновлення економіки.
Магазин знову працює
Сьогодні магазин дитячих товарів Альони Єгорової знову відчинив свої
двері. Тут щодня багато покупців – батьки приходять за якісним одягом для
своїх малюків, а їх зустрічає широкий вибір товарів і доброзичлива господиня,
яка розуміє потреби кожної мами краще за інших, адже сама виховує двох
синів. Бізнес Альони прибутковий, і вона вже будує плани на своє майбутнє і
майбутнє своїх дітей – плани, в яких є місце для розвитку, розширення, нових
ідей.
Її історія стала настільки показовою, що Миколаївський обласний Центр
зайнятості населення розмістив на своєму сайті матеріал під промовистою
назвою «Як грант допоміг відновити бізнес після прильоту». У ньому Альона
щиро ділиться своїм досвідом: «Повністю впав дах, товар був знищений, –
згадує вона, – залишився лише невеличкий запас сезонного одягу, який ми
встигли забрати додому». Але завдяки грантовій програмі вона змогла закупити
новий товар і продовжити роботу.
Альона переконана: грантові програми – це справжня підтримка для
підприємців, яким бракує власних коштів. Її історія – це яскравий приклад того,
як завзятість, віра у себе та своєчасна підтримка можуть допомогти подолати
будь-які труднощі.
Світлана Помінчук, начальниця відділу Миколаївського обласного центру
зайнятості, підсумовує: «Ми пишаємося такими підприємцями, як Альона, які
не бояться починати все з нуля та своєю працею відновлюють економіку нашої
громади».
Битва за економічне відродження
Історія Альони Єгорової – не поодинокий випадок на Миколаївщині, регіоні,
який зазнав величезних втрат під час російської агресії. Миколаїв втратив
значну частку бізнесу через обстріли, проблеми з водопостачанням та
заблоковані транспортні шляхи. Відновлення підприємництва в регіоні
відбувається повільно, але неухильно. Деякі великі компанії, які були атаковані
ворожими ракетами і дронами, повернулися до роботи, запустивши виробничі
потужності після проведення ремонтних робіт.
Проте найбільш вразливим виявився саме малий бізнес – магазини, кафе,
невеликі виробництва, які становили основу місцевої економіки. Тисячі
підприємців, подібних до Альони, втратили все за одну мить і зараз стоять
перед вибором: здатися чи боротися. Ті, хто обирає боротьбу, шукають
підтримки в державних та міжнародних грантових програмах.
Грантова підтримка: порятунок для малого бізнесу
З початку 2025 року в грантовій програмі «Власна Справа» діють розширені
можливості, що дозволяють більшій кількості українців отримати грантову
підтримку від держави на започаткування або розвиток бізнесу. Підприємства
переробної промисловості можуть отримати до 16 мільйонів гривень на
відновлення пошкоджених потужностей, при цьому держава бере на себе до
80% витрат.
У міністерстві економіки України наголошують: «Грантові програми, які
запровадив Уряд, є одним з найдієвіших інструментів підтримки малого й
середнього бізнесу. Ми реагуємо на потреби бізнесу і постійно вдосконалюємо
програму, щоб більше українців мали можливість розвивати свою справу за
підтримки держави».
Експерти Національного інституту стратегічних досліджень підкреслюють
важливість комплексного підходу до підтримки бізнесу в умовах війни.
Грантові програми повинні бути спрямовані не лише на виплату коштів, а й на
збереження та створення нових робочих місць, закупівлю обладнання,
сировини чи матеріалів, орендну плату за приміщення, витрати на релокацію
бізнесу та консультаційні послуги.
Дослідження Асоціації експертів зі сталого розвитку показало, що для
відновлення українського малого та середнього бізнесу потрібно близько шести
мільярдів євро. При цьому важливо переглянути підхід до фінансової
підтримки: замість того, щоб створювати залежність, потрібно зосередити увагу
на розбудові місцевого бізнес-потенціалу та підтримці місцевих підприємців.
Велику роль у розвитку українського бізнесу відіграє міжнародна підтримка
у фінансуванні – український бізнес отримав від міжнародних партнерів більш
ніж 4 млрд євро у вигляді прямого фінансування, кредитних гарантій, грантів,
донорської допомоги та страхування воєнних ризиків.
Благодійні фонди також долучилися до підтримки – зокрема, фонд «Дихай»
запровадив грантову програму для малого і середнього бізнесу, орендарів
державного майна, які надають суттєву особисту чи майнову допомогу в
умовах війни. Програма працює для десяти областей України, включаючи
Миколаївську, і спрямована на підтримку фермерів, які втратили можливість
займатися сільським господарством через війну, а також малого та середнього
агробізнесу.

Від історії успіху – до системної зміни
Успіх Альони Єгорової – це не просто красива історія про подолання
труднощів. Це наочне свідчення того, що навіть у найтемніші часи українське
підприємництво не здається. Молода жінка з двома малими дітьми, яка
втратила все через ракетний удар, знайшла в собі сили не лише відродити свій
бізнес, а й створити нове робоче місце для іншої людини. Її магазин дитячих
товарів у Новому Бузі сьогодні – це не лише торгова точка, а символ
незламності, віри в майбутнє і готовності будувати це майбутнє власними
руками.
Але для того, щоб таких історій було більше, потрібна системна підтримка
держави та міжнародних партнерів. Грантові програми, які вже діють в Україні,
довели свою ефективність – тисячі підприємців отримали можливість
відновити або започаткувати свій бізнес, створити робочі місця, повернути в
громади економічне життя. Проте масштаб руйнувань, яких завдала війна,
вимагає ще більших зусиль, більшої координації, більшої фінансової
підтримки.
Ігор НОВІКОВ.
Цей матеріал було підготовлено в рамках проєкту «Посилення стійкості
медіа в Україні», який впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна).
Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity)».
Висловлені погляди є винятково поглядами авторів і не обов’язково
відображають позицію Фундації Ірондель або ІРМІ.