https://m.youtube.com/watch?v=jOJpCCAlNDk
https://www.facebook.com/share/p/18nzjnQJH5/
https://www.facebook.com/share/p/1APC5gohPq/
У час, коли небо над Україною розривають вибухи, а серця стискаються
від тривоги, у Новобузькій громаді розправляє свої крила особливий
молодіжний театр. «Крила» – це не просто назва. Це символ свободи,
творчості та незламного духу, що об’єднав молодь у часи найважчих
випробувань.
Творчість як відповідь на виклики війни.
Дозвілля та розвиток молоді – питання, над яким працюють у всьому світі.
Для української молоді, яка живе поблизу зони бойових дій, це набуває
особливого значення. Юнаки та дівчата щодня борються з тривогою та страхом
за своїх близьких – тих, хто боронить Україну на фронті, хто потрапив у полон,
хто, на жаль, загинув за свободу своєї землі.
Саме в такій реальності народився молодіжний театр «Крила», який за три
роки існування став не просто творчим колективом, а справжнім осередком
патріотичної сили. Він об’єднав не лише талановиту молодь, але й людей
різних поколінь, які приходять на вистави, щоб зарядитися позитивною
енергією, знайти розраду та силу духу для боротьби за незалежність країни.
Від мрії до реальності: історія створення театру
Усе почалося з ідеї Світлани Назарій – педагога Центру позашкільної освіти
«Твій простір». У дитинстві Світлана була активною учасницею всіх шкільних
заходів, відвідувала гуртки в будинку культури, грала в самодіяльному театрі.
Після педінституту працювала в школі, потім у райвідділі освіти, і нарешті
отримала посаду, що найкраще відповідає її талантам – керівника гуртка
виразного слова.
Коли вибухнула війна, Світлана помітила, як змінилися діти – в їхніх очах
з’явилися тривога, страх, розгубленість. Батьки йшли добровольцями, почалася
мобілізація. Ракетні удари руйнували улюблені вулиці міста. Навчання
перейшло в онлайн-формат, вихованці перестали відвідувати гурток.
Але коли в Центрі позашкільної освіти обладнали укриття, у Світлани
народилася сміливий задум – створити молодіжний театр, який об’єднає молодь
і стане центром патріотичної сили в громаді. Ідея одразу знайшла відгук у
серцях юнаків і дівчат. Швидко сформувалася ініціативна група, яка взялася
активно втілювати мрію в реальність.
Талановиті «крилята» розправляють крила.
Світлана Назарій, використовуючи свій педагогічний досвід і творчу
інтуїцію, запрошувала до театру талановитих вихованців гуртка, а ті приводили
друзів із різних шкіл міста та педагогічного коледжу. Так поступово
формувався акторський склад.
Уже на початковому етапі в колективі з’явилися свої зірки: студент
педколеджу Олег Ратов, який майстерно декламував вірші та прозу, мав власніпоетичні твори; Софія Павленко – активна школярка, мрійниця, яка вже бачила
себе в ролях улюблених драматичних героїнь. Ось як вони самі розповідають
про своє захоплення.
«Ми творимо та працюємо. Все це – задля розвитку самодіяльного мистецтва
і процвітання нашої громади. Щиро дякую моїм наставникам, що в такий
тривожний час дають мені можливість, аби творити, любити та жити. Жити
театром!» – це слова Олега Ратова.
«Я дуже люблю свій театр «Крила». Тут я знайшла своїх справжніх друзів,
які мене люблять та підтримують. Наш керівник Світлана Володимирівна –
найголовніший мотиватор. Дякую їй за те, що можу показувати свої здібності
рідному місту» – так із захопленням говорить про своє театральне життя
акторка Софійка Павленко.
Увесь колектив молодіжного театру дорожить своєю незвичайною справою,
яка так яскраво проявилася в найтяжчий час для України і дає можливість
творчістю наближати перемогу.
Назва театру народилася в спільних обговореннях. «Крила» – у цьому слові
молоді актори побачили глибокий символічний зміст. І вони не помилилися:
назва припала до душі глядачам, акторів із любов’ю стали називати
«крилятами», а ветеран самодіяльного театрального мистецтва Олександр
Степан навіть присвятив молодіжному театру власний вірш, що надихнуло
молодих акторів на нові творчі звершення.
.
Паралельно з підготовкою вистав колектив театру створював патріотичні
композиції для різноманітних заходів: урочистостей з нагоди свят, спортивних
змагань, важливих зустрічей у громаді. Дуже швидко їхня присутність стала
традиційною, а голос Світлани Назарій, яку запрошували вести різноманітні
заходи, став «голосом Новобузької громади».
Така активність творчої молоді не могла не привернути увагу. Батьки,
педагоги й вихованці Центру позашкільної освіти «Твій простір», ветерани-
самодіяльники, місцеві підприємці – усі долучилися до допомоги: хто з
пошиттям костюмів, хто з виготовленням декорацій.
Міська рада та відділ освіти також підтримали ініціативу. Спочатку театру
надали залу, яка колись використовувалася для сесійних засідань районної
ради. У цій будівлі, як і в Центрі позашкільної освіти, було обладнане укриття,
що гарантувало безпеку акторів і глядачів. Згодом театр запросили виступати
на сцені міського будинку культури – це стало визнанням успіху «Крил» і
результатом плідної співпраці всієї громади.
Місток між поколіннями.
За роки війни молодіжний театр «Крила» став помітним явищем у громаді,
прикладом того, як невеликий, але згуртований і цілеспрямований колектив
перетворився на один із центрів мистецького життя молоді.
Ветеран самодіяльного театрального мистецтва, засновниця та актриса
театру «Браво», який діяв у місті в 2000-х роках, Тетяна Тітенко так
відгукнулася про «Крила» в місцевій газеті:
«Я в захопленні! Молодь полюбила театр, з’являються нові таланти. Така
обнадійлива та надихаюча назва цього театру «Крила», який очолила Світлана
Назарій у цей досить важкий для країни час. Розкривайте свої крила, талановиті
соколята, несіть свою творчість глядачам. Ваш театр стає ще одним місточком
між поколіннями. Театр зробить ваше життя яскравим, допоможе зрозуміти світ
і себе».
Ветеран самодіяльної сцени Олександр Степан додає: «Мені дуже приємно,
що в час війни чимало представників молодого покоління змогли
відмежуватися у важкій реальності від негативного впливу вулиці, Інтернету.
Вони повірили в себе, свої можливості, об’єдналися в театральну родину.
Молоді театрали впевнено розправили крила, розпочали цікаву мандрівку
неповторним світом Мельпомени. Вже втілюють у життя сміливі задуми.
Можливо, не все відразу вдається. Проте очі юних горять бажанням творити, а
значить – все у них обов’язково вийде».
Творчість, що наближає перемогу.
Особливе захоплення новобужан викликає те, що молоді актори своїм
мистецтвом активно наближають перемогу України. І це не просто патріотичні
композиції на сцені, покликані підтримувати бойовий дух земляків. Усі кошти,
які театр отримує як благодійні внески від глядачів, актори передають
волонтерам для потреб захисників.
Під час різдвяних свят колектив «Крил» обходив владні кабінети, установи,
підприємства, вітаючи всіх театралізованими сценками. У відповідь вони
отримували благодійні внески до торбини з магічним написом «Для ЗСУ».
Погляд у майбутнє.
Сьогодні перед театром «Крила» стоїть багато нових творчих завдань, але
найголовніше – зберегти той внутрішній вогонь, який надихає молодих акторів
та їхніх глядачів. Театр став не лише місцем для творчого самовираження, а й
безпечним простором, де кожен може знайти себе, попри всі жахіття війни.
Разом із громадою творча молодь здатна досягти ще більшого, розправивши
свої крила над рідною землею. І хоча війна триває, але дух творчості та
незламна віра в перемогу роблять молодих акторів «Крил» справжніми воїнами
культурного фронту, чий внесок у майбутню перемогу України неможливо
переоцінити.
Ігор НОВІКОВ.
Цей матеріал було підготовлено в рамках проєкту «Посилення стійкості медіа в Україні», який
впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна).
Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity)».
Висловлені погляди є винятково поглядами авторів і не обов’язково відображають позицію Фундації Ірондель або ІРМІ.
