Великдень, Воскресіння Христове, Пасха вважають одним із найважливіших християнських свят. Дата Великодня змінюється щороку. Різні народи зустрічають цей день зі своїми традиціями та обрядами. Назва, святковий кошик, гаївки, обливання водою, – чи задумувалися ви, що багато з елементів нашого традиційного святкування має не християнське, а язичницьке походження.
Назва свята
Великдень, Воскресіння, Пасха – це свято має глибокі історичні корені, які змішалися з давніми традиціями та обрядами, пов’язаних із циклами природи, що існували на теренах України задовго до поширення християнства.
З поширенням християнства Великдень став символом воскресіння Ісуса Христа, що, звідси й назва “Воскресіння Христове”. Це основне християнське віровчення про те, що Христос воскрес з мертвих, вигнавши темряву та смерть, і відкривши двері вічного життя для вірних.
Слово ж “Пасха” походить від назви старозаповітного свята “Песах”, яке відзначали іудеї в пам’ять про звільнення від єгипетського полону. Ця назва дійшла і до нас, проте набула іншого правопису та особливого сенсу.
Однак, навіть після християнізації, багато з язичницьких обрядів та символів збереглися у народній культурі, додаючи святкуванню Великодня особливий колорит та глибину значень.
Чому ми печемо паску?
Паска – це обрядовий хліб, що приготовляється та споживається під час святкування Великодня. Цей хліб має особливе значення у християнській традиції та символізує воскресіння Христа. Називати «паскою» свято не можна, хоча, обмовитись, звісно, легко. Адже слово «паска» так само походить від слова «песах».
А от слова «куліч», як і «творог» навіть немає в українській мові, воно російське.
Писанки малювали ще до хрещення Русі
Не можна стверджувати, що традиція писанкарства прийшла до нас із християнством, адже найдавніша керамічна писанка, знайдена археологами, датується ІХ століттям, за століття до хрещення Русі. Яйце як символ сонця та нового життя мало велике значення в давніх культурах, і писанки прикрашали не лише на Великдень, а й у різні часи року.
До слова, неправильно усі пофарбовані на Великдень яйця називати писанками. Писанка – це саме пуста яєчна шкарлупка, вкрита малюнками. А пофарбовані відварені яйця правильно називати крашанками.
Гаївки – язичницька традиція прославляння природи
Гаївки, або веснянки, є ще однією традицією, яка має своє коріння у язичницьких обрядах. Святкування приходу весни та пробудження природи було важливою частиною життя стародавніх слов’ян, і ці обряди збереглися в народній культурі дотепер.
Освячення великоднього кошика – дар божествам
Принаймні, походження цієї традиції саме таке. У давнину язичники задобрювали своїх богів, влаштовуючи різні ритуали із жертвоприношенням їжі. Тепер замість цього ми освячуємо великодній кошик, стравами з якого розпочинаємо святкову неділю. До слова, його наповнення не дуже й змінилось. Яйця, обрядовий хліб, м’ясо, хрін, сир – всі ці продукти входили у звичний для наших предків раціон.
Обливання водою – давній обряд очищення
Обливання водою на Водохреща та в дні весняного обряду, як гаївки, має в своїй основі віру в магічну силу води. Цей обряд служив як символ очищення і відродження, і він зберігається в народних обрядах до сьогодні.
Таким чином, знайомі нам великодні традиції, які, на перший погляд, здаються християнськими, насправді мають стародавнє язичницьке походження. Однак, це не заважає нам поєднувати їх із відзначенням Великодня, а лише навпаки – урізноманітнює святкування.
Страсний тиждень по днях
Світлому святу Воскресіння Христового передує підготовчий тиждень. Страсним тижнем називають 7 днів перед Пасхою. У цей час строгий піст, адже у віряни згадують у церквах Страсті Господні – останні дні Ісуса Христа. Кожен день присвячений особливій Євангельській події, а також має свої традиції та звичаї серед українців і свої назви.
Великий понеділок
У цей день віряни згадують старозавітного патріарха Йосипа, якого брати продали в рабство. Він став прообразом Спасителя. Цього дня під час служби у храмі читається євангельський уривок про прокляття Христом безплідної смоковниці – символ нерозкаяної душі. Цього дня дозволяється прибирати вдома й наводити лад у господарстві, також можна поратися на землі. Також у понеділок починається суворий піст – можна їсти лише хліб, фрукти та овочі.
Великий вівторок
У богослужіннях згадуються бесіди та притчі Ісуса Христа в Єрусалимському храмі – пророцтва Христа про зраду Юди, зречення Петра, вчення про добрі справи та Страшний суд. У вівторок традиційно готується одяг для свята, обирається скатертина на святковий стіл та рушник, із яким підуть до церкви на Великодню службу. Цього дня можна купувати продукти до свята і працювати на землі.
Велика середа
Саме цього дня Іуда зрадив Христа за 30 срібників. Також у Велику середу віряни згадують Марію Магдалину, яка омила ноги Спасителя і витерла їх власним волоссям. Із цього дня починається найретельніша підготовка до Великодня. У середу в храмах востаннє читається молитва з поклонами, після чого поклони під час літургії скасовуються аж до Трійці. Вважається, що в середу Господь спокутував наші гріхи, тому сповідатися рекомендується саме в цей день. Обмежень щодо хатньої роботи немає.
Великий четвер
Цього дня перед розп’яттям Христа відбулася Таємна вечеря. Під час богослужінь згадуються страждання Сина Божого. У Великий четвер християни зазвичай причащаються. Великий четвер називається «Чистим». Традиційно цей день починають до сходу сонця купанням із молитвою. Саме в четвер проводять генеральне прибирання, печуть паски та фарбують яйця.
Страсна п’ятниця
Найскорботніший день року, адже за Біблією, саме в п’ятницю було розіп’ято Ісуса. У храмах у цей день проходить літургія спогаду Христових мук: із вівтаря виноситься плащаниця – зображення Христа, що лежить у труні, а віряни вклоняються цій святині. Будь-яка робота в цей день заборонена.
Велика субота
Цього дня віряни згадують про поховання Христа та його перемогу над смертю. На вечірній службі в храмах проводиться Свята літургія, після якої оголошується блага звістка про Христове Воскресіння. Ввечері закінчується Великий піст і всі збираються до храму.
Матеріали: Локальна історія, Фотографії старого міста.
