Снігурівка — невелике, але сильне духом місто, яке пройшло через складні випробування, зберігаючи власну ідентичність, гідність і жагу до життя. Сьогодні, коли наше місто поступово відновлюється після пережитих трагедій, особливого значення набувають світлини з минулого — мовчазні свідки епох, які нагадують про те, ким ми були, як жили, і що змогли вистояти.
Історія Снігурівки бере свій початок у 1812 році, коли на правому березі Інгульця оселилися переселенці з білоруських сіл Снігурівка та Нанадейковка. Перші оселі були простими — хати з глини й очерету, але саме з них почалася забудова міста. Однією з перших вулиць стала Широка, яка збереглася і донині. Світлини з архівів дозволяють уявити, якою була Снігурівка понад століття тому: перші будівлі земської школи, фельдшерський пункт, що відкрився у 1891 році, лікарня, яка почала роботу в 1901 році. Ці чорно-білі кадри зберігають атмосферу тих днів і дають змогу відчути зв’язок поколінь.
Особливе місце в історичному образі міста посідає старий паровий млин, збудований у 1911 році на вулиці Чайковського, 69. Потужна цегляна споруда досі стоїть у місті, нагадуючи про часи, коли Снігурівка розвивалася як важливий центр сільського господарства та переробки зерна. Цей млин став прикладом промислової архітектури початку ХХ століття та пам’яткою, яка привертає увагу як краєзнавців, так і звичайних перехожих.
У березні 2022 року місто опинилося під тимчасовою окупацією, що стала найважчим випробуванням за всю його історію. Протягом кількох місяців Снігурівка зазнала серйозних руйнувань. Було пошкоджено будівлі шкіл, лікарні, знищено поліцейський відділок і редакцію місцевої газети. Але найбільшу рану завдала не втрата споруд, а тиша на вулицях, страх, тривога і біль у серцях мешканців.
У листопаді 2022 року Снігурівку звільнили Збройні Сили України. Відтоді місто почало повільно, але впевнено повертатися до життя. Відновлювалася інфраструктура, поверталися послуги, запускалося світло, водопостачання, мобільний зв’язок. Разом із цим поступово поверталося й відчуття дому. Люди почали повертатися до своїх осель, відкривали магазини, ремонтували житло, прибирали вулиці. Снігурівка знову почала дихати.
Через рік після звільнення, у листопаді 2023-го, у Миколаєві відкрилася фотовиставка-інсталяція «Міста на межі», присвячена Снігурівці та Херсону. У ній було представлено понад двісті світлин — життя до війни, під час окупації і після визволення. Ці фото стали своєрідним документом сучасної історії, що зберігає не лише події, а й емоції, які проживало місто. На них — порожні школи, зруйновані оселі, але також і повернення: усмішки, ремонт, поодинокі квіти біля парканів, обійми на тлі розбитих будівель.
Історія Снігурівки продовжується. Вона вписана у світлини, в пам’ять мешканців, у вуличні тіні, що ховають відблиски минулих століть. Місто, що вистояло, живе далі — у спогадах, у фотографіях, у людях.
Анна Мільковська, практикантка, ОНМУ, Журналістика, 2 курс
