Сьогодні Снігурівська громада провела в останню путь свого земляка — матроса Олександра Вернигору, життя якого обірвалося 20 листопада під час виконання бойового завдання. Сум і скорбота об’єднали всіх, хто прийшов віддати шану українському захиснику, який до останнього подиху залишався вірним своєму обов’язку.
Олександр Вернигора народився 19 жовтня 1997 року у Снігурівці. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки: навчання в Снігурівській ЗОШ №3, потім — у Снігурівському професійно-технічному ліцеї. Рано ставши самостійним, він працював підприємцем, завжди відзначався працьовитістю, відповідальністю та наполегливістю. Олександр був із тих людей, які ніколи не шукають легких шляхів, а обирають дію та боротьбу.
Коли росія розпочала повномасштабне вторгнення, він, як і тисячі українців, став у стрій. Мав бойовий досвід на найгарячіших ділянках: Запорізькому напрямку, Кураховому, Донеччині, у Кринках. У будь-яких умовах залишався людиною честі та твердого характеру, підтримував побратимів, завжди був надійною опорою для свого підрозділу.
Його земний шлях обірвався 20 листопада. Проте пам’ять про Олександра — щирого, сміливого й відданого — назавжди залишиться у серцях рідних, друзів та всіх снігурівчан, які знали й поважали його.
У Героя залишилися дружина та двоє дітей — найдорожчі люди, заради яких він жив, працював і боронив Україну.
Сьогодні снігурівчани зустріли свого захисника живим коридором: люди стояли на колінах, встеляючи квітами шлях, яким провезли Олександра. Провели його в останню путь із болем, сльозами і невимовною вдячністю. Поховали матроса Олександра Вернигору на міському кладовищі біля Снігурівки.
Вічна пам’ять і слава Герою!
Україна пам’ятає кожного, хто віддав життя за її свободу.
