Після деокупації Широківська громада на Миколаївщині опинилася перед
викликами тотального відновлення: електроенергії, водопостачання, соціальної
інфраструктури, житла та освіти. Близько 90% мешканців були змушені виїхати,
однак завдяки координації зусиль громади, волонтерів, держави та бізнесу
відбудова триває.
Голова громади Сергій Пересунько розповів команді проєкту
«Моніторинг та висвітлення результатів відбудови та відновлення соціальної
інфраструктури у Дніпропетровській та Миколаївській областях», як громада
повертає життя у свої населені пункти, адаптує стратегію розвитку до реалій війни
та готує школи до нового навчального року.
– Які зміни були внесені до стратегії розвитку громади у зв’язку з війною?
У зв’язку з війною були внесені значні зміни до стратегії розвитку громади. Спочатку, у
2020 році, була розроблена стратегія розвитку, але з початком війни пріоритети та
напрямки відновлення змінилися. Відповідно до нових умов, було вирішено внести
зміни до стратегії розвитку та розробити план відновлення громади.
Основні напрямки відновлення включають:
1. Відновлення соціальної інфраструктури, зокрема електропостачання та
водопостачання.
2. Допомога населенню у відновленні житла через місцевий та державний
бюджети, а також благодійні фонди.
3. Створення освітніх центрів та адаптація шкіл до нових умов навчання.
Ці зміни свідчать про адаптацію громади до нових викликів, що виникли внаслідок
війни, та прагнення відновити нормальне життя для мешканців
– Чи залучали до розробки плану або програми відновлення та відбудови
громадськість?
Так, до розробки плану або програми відновлення та відбудови громади залучали
громадськість. Було проведено анкетування, в якому могли взяти участь мешканці
громади та бізнес. Це дозволило врахувати думки людей, які платять податки в громаді,
щодо того, що вони хочуть бачити в процесі відновлення.
Зокрема, громада розробила анкети для бізнесу, щоб дізнатися їхні потреби та
пропозиції щодо відновлення. Це свідчить про активну участь громади у формуванні
плану відновлення.
– Чи подає громада проекти щодо відбудови та відновлення на платформу
DREAM?
Так, громада подає проекти щодо відбудови та відновлення на платформу DREAM. В
рамках цієї системи вже подано два проекти, зокрема проект нового будівництва ліцею,
який був знищений внаслідок війни. Цей проект отримав позитивний експертний звіт і
був завантажений на платформу.
— 8 січня поточного року Президент підписав зміни до законодавства про місцеве
самоврядування. Чи ви вже затвердили зміни до статуту та інших нормативно-
правових актів громади відповідно до цього закону?
Так, ми про це знаємо. Сьогодні буквально на сесії було винесено це питання. Створено
робочу групу для розробки нового Статуту. Раніше ми працювали за старим законом,
але нового статуту ще не мали — зараз над цим активно працюємо.
— Розкажіть, будь ласка, про відновлення будівлі сільради та ЦНАПу. Наскільки
сильно громада постраждала від війни?
Наша громада справді дуже постраждала. Першочергове завдання після деокупації —
повернути людей. Близько 90% мешканців виїхали. Щоб їх повернути, потрібно було в
першу чергу відновити електропостачання, водопостачання, допомогти людям із
житлом.
Завдяки обленерго, яке працювало по всьому колишньому Снігурівському району, вже у
січні ми почали повертати світло в населені пункти. Потім — вода. Деякі насосні
станції були затоплені чи занедбані, однак ми зосередили ресурси на водопостачанні, і
хоча вода спершу була не найкращої якості — вона з’явилася в кранах людей.
— Як відбувалося відновлення житлових будинків?
Ми діяли за трьома напрямками:
1. Благодійні фонди — зверталися по допомогу, залучали підтримку.
2. Місцевий бюджет — виділяли кошти на придбання будівельних матеріалів для
людей.
3. Державна підтримка — створено спеціальну комісію, яка оперативно
розглядала документи і приймала рішення щодо допомоги.
Люди почали повертатися і власними силами відновлювати будинки.
— Чи виникали проблеми з відновленням освіти?
Так, це окрема складна тема. Школи та дитсадки були пошкоджені або зруйновані. Ми
спрямували зусилля на те, щоб діти могли повернутися до навчання. Створили освітні
центри, перевели дошкільні підрозділи до діючих шкіл.
У школах, де вже відновлено укриття — зокрема в Червоній Долині та Широкому —
діти навчаються у змішаному форматі. У Новопетрівці ще тривають роботи, але
плануємо, що з 1 вересня навчання там теж поновиться.
— А як справи з бізнесом, зокрема з аграрним сектором? Чи вдалося відновити
роботу?
Частина земель була замінована, тому першочергово розробили карти розмінування і
почали повертати ділянки в обробіток. Але багато наших фермерів не чекали
офіційного розмінування — самостійно заходили на поля, працювали своєю технікою.
Сьогодні маємо близько 17 тисяч гектарів, які вже обробляються. Це майже всі землі
громади, і вони знову використовуються для вирощування сільгосппродукції.
— Як відновлювався Центр надання адміністративних послуг?
ЦНАП у громаді відкрили ще у 2021 році. У січні 2022 року він почав працювати, але
недовго — з початком повномасштабного вторгнення будівля потрапила під пряме
влучання, її було зруйновано.
Держава надала можливість її відбудувати — за умови, що ми підготуємо проєкт із
експертизою до кінця 2023 року. Ми все встигли: виготовили проєкт, пройшли
експертизу, подалися — і нас обрали для фінансування. Тепер будівля фактично готова,
працівники вже повернулися до роботи.
— Дякуємо за розмову! Бажаємо успіхів у подальшому відновленні вашої громади.
Дякую вам!
Іван Красіков, Ігор Новіков, Вікторія Веселовська
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Моніторинг та висвітлення
результатів відбудови та відновлення соціальної інфраструктури у
Дніпропетровській та Миколаївській областях» / «Monitoring and
highlighting the results of rebuilding and restoring social infrastructure in the
Dnipropetrovsk and Mykolaiv regions», що реалізується в межах
субгрантингового компоненту проєкту «Контроль витрат на відновлення»
за підтримки Європейського Союзу.
Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Громадської
організації «Люстраційна Антикорупційна рада Придніпров’я» і жодним
чином не відображає точку зору Європейського Союзу.
Проєкт «Контроль витрат на відновлення» впроваджують Центр
економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних
консультацій та ГО «Технології прогресу».
