У вчителів з прифронтових зон окрім навчання є ще одна функція -інтегрувати дітей в українське суспільство. Адже саме вчителі – є тим містком,який з’єднує школярів з українською культурою,мовою,цінностями та майбутнім.
Саме над реалізацією цих важливих завдань працює колектив Снігурівського ліцею №3. Сьогодні мій співрозмовник – директор закладу Олена Миколаївна Логвінова.
– Вітаю вас, пані Олено! Ви очолюєте Снігурівський ліцей №3 з вересня минулого року. З якими труднощами Вам довелося зіткнутися?
– Спершу було нелегко. Взв’язку з російською агресією та восьмимісячною окупацією Снігурівки, педагопічний колектив ліцею зазнав змін. Діти,тривалий час до цього практично не навчалися тому зазнали освітніх втрат. Адже на теріторіях де перебували окупанти головним було збереження життя та здоров’я.. Після звільнення міста від ворога ліцей став основним закладом освіти у місті. Заклад має бомбосховище облаштоване за сучасними стандартами. Наше місто прифронтове ,тому безпека учнів і викладачів дуже важливий момент у навчальному процесі.
На жаль, дистанційна освіта, стала суттєвою перепоною для особистого офлайн знайомства педагогічного колективу з учнями.
На противагу закладу мистецької освіти, який я очолювала, ліцей має іншу специфіку. Мені довелося опрацювати велику кількість нормативних документів, занурюватися в тонкощі навчально-виховного процесу. Колеги нашої освітянської спільноти вже пристосувались до незвичних умов своєї роботи і стараються успішно реалізовувати завдання по навчанню і вихованню юних снігурівчан. .
– Знаю що у містах наближених до місць бойових дій є певні проблеми з педагогами.
Що можете сказати про кадровий потенціал свого закладу ?
– Як говорять, земля тримається на праведниках, а школа – на невгамовних учителях. Сформований сталий колектив, який нараховує 26 досвідчених фахівців, майстрів педагогічної справи, кожний з яких має свою особливу зернину педагогічного хисту, свою індивідуальність і неповторність. Всім їм притаманні невтомність у роботі, вимогливість і толерантність, відповідальність і чуйність.
Методичну роботу у закладі координують керівники методичних об’єднань. Учителі беруть активну участь у різноманітних освітніх конкурсах та засіданнях професійних спільнот педагогічних працівників Снігурівської громади.
-Як вирішується проблема освітніх втрат?
Педагоги намагаються розв’язати це на місцевому рівні. Найчастіше для цього викладачі:
-вводять до програми додаткові уроки на вихідних або увечері
– Висловіть власну точку зору щодо освітянського процесу у закладі.
– У ліцеї здобувають освіту 236 учнів, що складає 11 класів. Цей навчальний рік, як і попередні, залишається у нашій пам’яті як дистанційний. Адже доводиться працювати онлайн. Відрадно, що учні відповідально поставилися до такого незвичного і надзвичайно складного режиму оволодівання знаннями. Спільними зусиллями адміністрації закладу, вчителів та батьків створено належні умови для ефективного виконання державних програм. Майже всі діти мають необхідну техніку для виходу в Інтернет. Ліцей забезпечили необхідною кількістю ноутбуків, якими можуть користуватися школярі. Слід зазначити, що у зв’язку з дистанційною формою значно підвищився інформаційний рівень цифрової освіти педагогів та учнів.
Навчальні заняття проводяться так: синхронні уроки тривають 20-25 хвилин – це коли вчитель бачить клас, чує відповіді учнів. Формами роботи на таких уроках є презентація, використання відеоуроків, тестування з інших онлайн платформ. Суть асинхронних уроків полягає в тому, що вчитель подає навчальний матеріал для самостійного опрацювання. Під час повітряної тривоги уроки припиняються – діти повинні перейти в безпечне місце.
При потребі учні можуть здобувати знання з додаткових джерел. Педагоги надають індивідуальні консультації як дітям, так і батькам.
Запроваджено електронні журнали, щоденники – все це розміщено на платформі HUMAN. Зручними також є також платформи Курс «Школа» та Єдина Атестаційна Система. Вони містять інформацію про учнів та педагогічних працівників, статистичні дані, звіти, облік і замовлення підручників тощо.
Прикро, що учні не мають змоги спілкуватися, вони не соціалізовані, майже не знають одне одного.
– Як в сьогоднішніх умовах вирішується питання інклюзивного навчання?
– У закладі створені необхідні умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами. БФ «10 квітня» облаштував ресурсну кімнату й туалет. За кожним інклюзивним класом закріплений асистент вчителя, який при потребі надає дитині необхідну допомогу. Для таких учнів адаптовані навчальні плани, проводяться розвитково-корекційні заняття. Підтримуємо тісний зв’язок з працівниками інклюзивно-ресурсного центру.
– Як у ліцеї організована позаурочна робота?
– Усі зусилля педколективу спрямовані на те, щоб навчання і виховання у закладі орієнтувалося на розвиток особистості дитини. Наші вихованці радують своїми успіхами. Так, у ІІ етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад ліцеїсти вибороли призові місця, відзначені дипломами у Всеукраїнській інтернет-олімпіаді з біології та курсу «Пізнаємо природу»; за І місце в І етапі обласного конкурсу «Лідер року», за участь у фотоконкурсі «Україна – це ти!». Активною є участь школярів у написанні соціальних проєктів та конкурсах різних різних напрямів, де також маємо досягнення.
На базі закладу проводять свої заходи Снігурівський Будинок дитячої творчості та юнацтва, дитячо-юнацька спортивна школа, Снігурівська дитяча школа мистецтв, до яких залучаються учні інших навчальних закладів міста.
З дітьми успішно працюють тьютори цифрового освітнього простору. Вони організовують тренінги для вчителів, батьків, дітей, запрошуючи спеціалістів з інших міст України. Проводять активності різних спрямувань. Цифровий освітній простір забезпечений технікою, меблями, матеріалами для творчості, має бібліотечний фонд.
– Яку допомогу надає заклад ЗСУ?
– Педагогічний та учнівський колективи, як і всі снігурівчани, надають посильну допомогу нашим воїнам-захисникам. Це участь в акціях «Підтримай разом з нами ЗСУ», «Українська стрічка», фестивалі «Військові обереги від святого Миколая», флешмобі «Коробка тепла для захисника». Це і збір коштів, теплих речей для вояк, предметів гігієни, допомога у плетінні сіток.
– Яку допомогу одержали на ремонт будівлі закладу внаслідок її пошкодження?
– Відрадно, що благодійні фонди й організації вкладають багато коштів у відбудову пошкоджених приміщень. Посольство Литви виділило гроші для заміни 110 вікон. Придбали генератор для безперебійної роботи закладу. Ліцею дали ноутбуки для здійснення якісного навчання. Очікуємо обладнання для спортивного майданчика та реабілітаційної кімнати.
Дякую благодійним фондам та організаціям за надану матеріальну допомогу.
Сьогодні Україна переживає досить нелегкі часи. Війна – це лихо, і вона зараз у нашому домі. Але ми віримо, що зовсім скоро вона закінчиться і на рідній землі запанує мир! Тож чекаємо на перемогу!
Хочу, щоб у закладі знову лунав дитячий сміх, а учні навчалися у звичайному режимі. Наші вихованці мріють якнайшвидше повернутися до повноцінного процесу і зустрітися з друзями та вчителями у стінах рідної школи.
– Дякую за розмову, пані Олено. Нехай здійсняться Ваші мрії і сподівання.
Переконаний, що у Снігурівського ліцею №3 попереду нові злети, вершини, які підкорятимуть його вихованці, прославляючи заклад. Тож бажаю вам, шановні колеги, незгасимої енергії, міцного здоров’я, нових здобутків і перемог, упевненості в завтрашньому дні, успіхів у кожній добрій справі.
Тримаймо освітянський стрій задля Перемоги!
Записав І.Новіков,
член НСЖУ.
*Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
