Як слідує з вироку Снігурівського районного суду від 23 грудня, 25-річний Сергій Кирпичов допомагав російським військовим чергувати на блокпосту на дорозі між Новокондаковим та Нововасилівкою під час окупації Снігурівщини. Провину не визнав, а чи оскаржив він вирок, наразі, невідомо.
В кінці березня 2022 року, на тимчасово окупованій території Снігурівської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області для встановлення контрольно-пропускного режиму, військовослужбовці збройних сил Російської Федерації встановили на автодорозі між селами Новокондакове та Нововасилівка Баштанського району Миколаївської області (приблизні координати 46°59’58″N 32°49’12″E), контрольно-пропускний пункт на якому залученні до чергування особи з числа військовослужбовців збройних сил Російської Федерації виконували вищезазначенні функції, які також полягали у протидії наступу противника, відбиття його ударів і утримання захопленої території, своєчасного виявлення диверсійно-розвідувальних груп, на якому в свою чергу облаштували: місця для перевірки осіб, транспортних засобів, багажу та вантажів, позиції вогневих засобів та бойової техніки, місця для відпочинку та забезпечення життєдіяльності особового складу, тощо.
При цьому, для забезпечення належного функціонування пропускної системи, а саме для оперативного виявлення сторонніх осіб (не місцевих мешканців), які будуть пересуватися через контрольно-пропускний пункт (далі -КПП), а також для створення більш лояльного відношення мешканців вищезазначеного населеного пункту до представників окупаційних підрозділів збройних сил Російської Федерації, останні розпочали здійснювати пошук осіб, які б надали згоду на співпрацю з ними для їх залучення у несенні чергувань на такому КПП.
Суд встановив, що громадянин України, мешканець с.Новокондакове Снігурівської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області Сергій Кирпичов, «достовірно володіючи інформацією, що починаючи з 2014 року представниками збройних сил Російської Федерації здійснено тимчасову окупацію частини території України, а починаючи з 24.02.2022 підрозділами збройних сил Російської Федерації та іншими її військовими формуваннями здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна, розуміючи, що представниками такої держави-агресора (Російської Федерації) вчиняються дії, направлені на зміну меж території України в порушення порядку встановленого Конституцією України, діючи зі злочинним умислом, направленим на вчинення дій, спрямованих на допомогу збройним формуванням держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки рішень та підтримки дій збройних формувань держави-агресора (Російської Федерації), усвідомлюючи протиправність своїх дій, надав згоду на співпрацю з військовослужбовцями збройних сил Російської Федерації, яка полягала у несенні чергування на контрольно-пропускному пункті збройних сил Російської Федерації, облаштованому на автодорозі між селами Новокондакове та Нововасилівка Баштанського району Миколаївської області».
За даними слідства та суду, наприкінці квітня 2022 року на Кирпичова невстановленими на даний час представниками збройних сил Російської Федерації «були покладені функції щодо перевірки осіб та транспортних засобів, які пересуваються через вказаний контрольно-пропускний пункт, для чого останньому була видана вогнепальна автоматична зброя невстановленого на даний час зразку».
Сергій Кирпичов своєї вини не визнав та просив суд постановити виправдовувальний вирок. «Суду показав, що у період окупації наймався пасти корів мешканцям села Новокандакове. У зв`язку із цим зранку і до вечора щодня був на пасовищі. Пас корів із ОСОБА_13 . Відлучався лише декілька разів. Одного разу як їхав до сусіднього села у магазин за продуктами харачування на скутері, його зупинили російські солдати з автоматами та попросили відремонтувати їм скутер. Не погорожували. Проте побоюючись за своє життя погодився та відремонтував їм скутер. У віддяку російські солдати сказали йому, що він може приходити до них за продуктами харчування коли буде потрібно. Після цього він залишав корів на ОСОБА_14 та тричі у різні дні їздив на російський блок пост біля ферми с.Нововасилівка за продуктами харчування та цигарками. Брав муку, цукор, олію, цукерки, цигарки. Це займало у нього близько 15 хвилин, після чого повертався на пасовище. Іноді брав у сусіда велосипед та їздив у сусіднє село. За випас худоби отримував у місяць бльзько 5 тис.грн. Крім того, у дощові дні наймався на господарські роботи до місцевих мешканців. Також за грошові кошти допомагав батькам місцевого фермера. До повномаштабного втрогнення працював офіційно на фірмі з установки сонячних панелей, отримував зарплату близько 9 тис.грн. на місяць. З окупації не виїздив за наявності дружини та дитини, а також великого господарства, за яким треба було доглядати. На російському блок пості був коли приходив за продуктами, однак ніяких дій щодо перевірки осіб, транспортних засобів не здійснював, зброї не мав. Свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 його оговорюють, оскільки є родичами між собою, а ОСОБА_15 з ним у конфлікті. Крім того, вказані свідки з ним у конфлікті, оскільки відмовлялися платити йому за випас худоби, а чоловік ОСОБА_19 мав сварку з ним через тюки. Він лише ходив на російський блок пост просити їсти. Просить його виправдадати» – зазначається у тексті вироку суду.
Ігор Новіков