З повідомлення читача:
«Вся побита, а про кривдника мовчить…»
До редакції звернувся пенсіонер, багаторічний передплатник газети «Вісті Снігурівщини» і повідомив, що мимохіть побачив у сусідньому дворі господарку Ганну Л. й помітив у неї синці на обличчі та руках. Але коли запитав, хто це її так побив, жінка злякано відповіла: «Ніхто! Ніхто мене не бив! Це я впала…».
Проте наш читач відразу пригадав уривок із недавньої розмови двох інших сусідок, коли ті говорили, що до Ганни надвечір потайки заходить якийсь мужчина, а раненько йде з двору, та не з порожніми руками…
«То підкажіть, шановна редакція, що робити: не звертати уваги, чи є в таких випадках інший вихід із ситуації?» – такою фразою читач завершив своє повідомлення.
Журналісти звернулися до місцевого відділу поліції та попросили дати роз’яснення про алгоритм дій громадян, які побачили, що стороння людина терпить знущання, але через страх бути «покараною» кривдником(-цею) ще більше приховує факт насильства.
Марія СИРОЄЖКО, дільнична офіцерка, капітан поліції:
– Перш усього, не боятись звернутися по допомогу
Почну з головного – з відповіді на запитання, з яким звернувся до редакції газети читач. Якщо ви помічаєте ознаки домашнього насильства або стали свідками того, що його вчиняють щодо іншої людини, не можна залишатися байдужим, пасивним свідком. Є абсолютно доступні способи, щоб звернутися по допомогу. У громадах діють різні служби, які покликані реагувати на такі випадки. Звичайно, таким місцем, де допоможуть і захистять від кривдника(-ці), є поліція.
Отже, найперше, що треба зробити громадянину(-ці), коли став(-ла) свідком насильства, так це оцінити ситуацію, з’ясувати, хто страждає від насильства та у якому стані на той момент постраждала особа.
Далі варто запитати у потерпілого (-ої), чи потрібна допомога, чи є до кого звернутися, яке самопочуття?
Варто знати самому(-ій) і підказати постраждалій особі телефон «гарячої лінії» (15-47 або 116 123). Зателефонувавши на ці номери, можна отримати консультацію, почути слова підтримки і т. д.
Якщо є можливість і це не є ризиком, варто зробити фото, відео чи аудіозапис ситуації. Ці матеріали можуть бути корисними для поліції чи послужити доказами у суді.
Якщо ви розумієте, що життя чи здоров’я постраждалого(-ої) під загрозою, слід викликати поліцію за номером 102 та медичну допомогу – 103.
Я описала алгоритм дій для свідків насильства, коли постраждалий(-ла) розуміють, що без чиєїсь допомоги їм буде важко уникнути подальшого домашнього насильства або справитись із його наслідками.
Ситуація, про яку розповів журналістові читач, складніша: постраждала відмовляється від підтримки. Тому в цьому випадку важливо вияснити причину, постаратись переконати таку людину не боятись повідомити про насильство. А якщо це не вдасться зробити, то діяти далі, повідомивши в одну із соціальних служб, де є функції захисту людей від домашнього насильства, або ж у поліцію.
Тема, яка обрана журналіст(к)ами для проєкту, актуальна і стала ще гострішою через жорстоку війну, яку веде проти нас агресивна і злочинна сусідня держава.
Близькість фронту до нашої території, невідомість і страх за майбутнє вплинули на психологію людей. Чимало наших громадян перебували в окупації. Повертаються додому або приїздять у відпустки після служби в бойовій обстановці військові, багато з яких пережили стреси.
Сьогодні є велика потреба в професійній роботі психологів(-инь), щоб допомогти реабілітуватись усім, хто цього потребує. Це один із дієвих профілактичних заходів, аби не було місця в сім’ях домашньому насильству.
Важливо взаємодіяти всім, хто дотичний до справи запобігання домашньому насильству. Поліція ж готова до всіх форм співпраці зі всіма службами у громадах, громадськими організаціями, активістами і громадянами.
З метою більше дізнатись про можливості запобігання домашньому насильству варто завітати до відділу поліції, де відразу в кімнаті для прийому громадян(-ок) із плакатів на стендах із брошур ви дізнаєтесь про кроки, які треба робити, щоб не стати постраждалими від домашнього насильства, запобігати будь-яким його проявам. А якщо це вже сталося, то повідомити поліцію, не піддаючи себе ризику.
Домашнє насильство не можна ігнорувати. Якщо раптом людина опинилася в небезпечній ситуації, не треба боятися звернутися по допомогу.
Поліція пропонує, крім традиційних звернень особисто чи телефоном, ще й способи із сучасним нюансом. Наприклад, жінкам – підключитись у мобільному телефоні до застосунку у вигляді менструального календаря з прихованою кнопкою виклику, що дає можливість викликати допомогу двома кліками.
Звичайно, найближчими до громадян є дільничні офіцери. Вони завжди допоможуть знайти вихід із ситуації, роз’яснити законодавство, захистити, коли хтось опинився у небезпеці.
Врешті, треба кожному знати, як себе захистити. Журналістський проєкт є допомогою жителям(-кам) громади в цьому сенсі. Висвітлення теми треба продовжувати, бо вона справді сьогодні є надзвичайно актуальною.
Інформаційний продукт підготовлено у межах співпраці UNFPA та ГО «Інноваційні соціальні рішення» за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України (UHF). Думки, погляди та рекомендації, викладені у цій публікації, належать авторам(-кам) і не обов’язково відображають офіційну політику чи позицію UNFPA, ГО «Інноваційні соціальні рішення» або Гуманітарного фонду для України (UHF).
