Унаслідок російської агресії близько 30% території України забруднено вибухонебезпечними предметами. У ДСНС прогнози щодо повного розмінування коливаються від 5 до понад 700 років. Що раніше закінчаться бойові дії та будуть деокуповані території, то швидше закінчиться розмінування територій. У деокупованій Снігурівській громаді та сусідніх громадах Миколаївській області цей процес є критично важливим для відновлення безпеки та стабільності. Багато організацій, як міжнародних, так і місцевих, працюють над виявленням та знешкодженням вибухонебезпечних предметів. Ці зусилля допомагають не лише зменшити ризики для населення, але й відкривають можливості для відновлення інфраструктури та повернення людей до своїх домівок.
Співробітник піротехнічного підрозділу Головного управління ДСНС у Миколаївській області Петро розповідає, що Снігурівська та Широківська громади – одні з найскладніших для розмінування територій. Російські військові використовували тут чи не всі відомі міни та боєприпаси.
Вибухонебезпечні предмети паралізують життя в населених пунктах, унеможливлюють ведення сільського господарства та загрожують життю людей. «Протимінна робота полягає не лише в розмінуванні територій. Дуже важливим напрямком є інформування населення та маркування потенційно забруднених територій. Найголовнішим є інформування людей про небезпеку. Але це – дорога з двостороннім рухом. Громада має включатися, мусить відбуватися усвідомлення небезпек, взаємне інформування, повідомлення. Інформувати про небезпеки, формувати та демонструвати безпечну поведінку мусить кожен мешканець. У цьому плані ми має дбати про не тільки про себе та своє найближче оточення, але про інших людей. Допомога одних членів громади іншим, корегування потенційно небезпечної поведінки, взаємне навчання – у цьому, насамперед, і полягає соціальна згуртованість, якщо ми кажемо про перебування поряд з замінованими територіями і сприяння ефективному розмінуванню», — наголошують у Снігурівському відділі ГУ ДСНС у Миколаївській області.
Значні території України стали небезпечними через мінування. Наразі наша країна вважається однією з найбільш замінованих у світу. Лише з 24 лютого 2022 року від підриву мін та вибухонебезпечних предметів загинуло 309 людей. Близько 142 тисячі км² вважаються потенційно замінованими. Через воєнні дії, що відбувалися на Миколаївщині, території області, також, стали небезпечними, особливо це стосується деокупованої Снігурівщини.
В нинішніх реаліях правила мінної безпеки повинен знати кожен, каже заступник начальника частини піротехнічних робіт підводного та гуманітарного розмінування ГУ ДСНС у Миколаївській області Євген Скумбрій.
Станом на лютий 2025 року на Миколаївщині з 30 тисяч гектарів, що підлягають розмінуванню, очищено майже половину. Однак мінна небезпека все ще серйозна проблема, яка вимагає обережності та уваги.
Знання правил безпеки та вміння розпізнавати підозрілі предмети можуть врятувати життя
Євген Скумбрій зазначає, не зважаючи на те, що населення стало більш обізнаним стосовно мін, але необачність — це все ще основна причина підривів.
— З початку повномасштабного вторгнення, мабуть, більше 50 людей підірвалося. Основна причина халатність, незнання, що це таке. Фермери, які говорять: «От потрібно мені обробляти, заробляти гроші». Самі їдуть, людей туди відправляють, підриваються на протитанкових мінах, на протипіхотних мінах. У мене був випадок, що троє людей із неблагополучної родини. Їх фермер найняв, платив гроші. Вони підірвалися на ОЗМ-72 (протипіхотна вистрибуюча осколкова міна кругового ураження, — прим.). Один дивом вижив, двоє відразу померли», — говорить він.
За словами Євгена Скумбрія, люди намагаються розібрати знайдені боєприпаси, які детонують.
— Часто люди самі розбирають, щоб десь потім здати на метал. Це також основна проблема. Також багато людей їдуть дрова пиляти: «Ось там посадка, мені треба дрова пиляти, я туди їду». Також і вночі виїжджали витягували людей на Снігурівщині. На протипіхотних мінах на машині підірвалися колеса. Так, люди стали більш обізнані. Тут наче і йде зниження кількості людей, які підриваються. Але з іншого боку, вони знають, що можна чіпати, що ні, і починають касети, боєприпаси носити», — говорить пан Скумбрій. — Працювали і по місту Миколаєву, і за межі міста Миколаєва, найнебезпечніше, де ми працювали — це Снігурівська громада. Те, що було деокупованою територією», — розповідає він.
У ДСНС зауважують, що найскладніше знешкодити міну ОЗМ-72, її також називають міна-відьма. Вона встановлюється, як на «контрольований підрив», а також на розтяжці. Ти зачіплюєш дріт, а вона підплигує на півтора метри над землею і все, у радіусі 50 метрів немає нічого живого. ЇЇ добре можна замаскувати в землю, що буде видно лише дріт. Вона може знаходитись в траві, в комишах. Її дуже важко знайти. Плюс біля неї можуть бути пастки міни-ловушки.
Міжнародна допомога, як запорука результативного розмінування
Пошук та знешкодження вибухонебезпечних предметів вимагають значних фінансових ресурсів, технічного обладнання та кваліфікованих спеціалістів.
Наразі є актуальними дослідження фінансових рішень, які допоможуть просувати протимінну діяльність в Україні. Як йдеться у дослідженні «Посилення фінансування протимінної діяльності в Україні», яке проводилось за підтримки ПРООН, залучити кошти для протимінної діяльності на Миколаївщині та в Україні загалом можна за допомогою тематичних облігацій і державно-приватного партнерства (ДПП).
«Продукт пропонує облігації, випущені урядом України для фінансування заходів з протимінної діяльності та підвищення сталого розвитку. Він змодельований на прикладі переходу до органічного вирощування озимої пшениці та впровадження нульової обробки ґрунту. Фінансова модель базується на випуску облігацій на суму 250 мільйонів доларів США, 50% надходжень від яких спрямовуються на протимінну діяльність, а 50% – на ініціативи зі сталого розвитку», — повідомляється у дослідженні.
Також мова йде про запровадження моделі державно-приватного партнерства, яка пов’язує протимінну діяльність з розвитком приватного сектору. Наразі мова йде про будівництво сонячних електростанцій. Модель передбачає, що приватний сектор інвестує в очищення території для зведення сонячних електростанцій, отримуючи при цьому концесії від уряду України і заохочувальні виплати за результатами від донорів.
«Як і у випадку з тематичними облігаціями, прив’язаними до сталого розвитку (ТОПР), для отримання додаткового фінансування на розмінування уряд України відшкодовує частку доходу від продажу сонячної енергії через «Спеціальний збір на розмінування» на додаток до податку на прибуток і ПДВ. Модель показує, як пілотний проєкт побудови сонячної електростанції потужністю 10 МВт і вартістю 10 мільйонів доларів США може залучити 13 мільйонів доларів США нового приватного фінансування на протимінну діяльність через частку доходу», — йдеться у дослідженні.
Водночас поки йде цей процес, важливо проводити інформаційні кампанії для підвищення обізнаності населення про мінну небезпеку та правила безпечної поведінки. Люди повинні знати, як розпізнати міну, що робити у разі її виявлення і куди звертатися за допомогою.
Мінна небезпека – це реальна загроза, про яку має турбуватися як держава, так і кожен громадянин, пам’ятаючи про обережність та обачність. Саме освітні ініціативи, пов’язані з питаннями формування навичок поводження вибухонебезпечними предметами та сприяння гуманітарному розмінуванню є платформами для об’єднання мешканців Снігурівщини та інших деокупованих громад Миколаївщини. Таким чином, люди можуть не лише відновлювати свої населені пункти, але й відновлювати довіру та взаєморозуміння між собою.
У розмінуванні Миколаївській області, у тому числі, територій Снігурівської та Широківської громад беруть участь кілька міжнародних організацій, зокрема:
На відміну від урядових операторів розмінування, що здебільшого очищують критичну інфраструктуру та виїжджають на оперативні виклики, «міжнародники» розміновують поля та інші земельні ділянки.
Забрудненість територій мінами негативно впливає на якість ґрунту, становить небезпеку для фермерів та призводить до пошкодження сільськогосподарської техніки.
Втім, міжнародні організації мають обмежені ресурси, і процес розмінування не може бути швидким.
Представник організації, котра займається розмінуванням Снігурівської громади, який попрохав зберегти його анонімність, розповів «Вістям Снігурівщини», що процес розмінування сповільнює тривалість сертифікації операторів протимінної діяльності, відсутність ринку послуг розмінування і, відповідно, конкуренції. Кричуща ситуація з кадрами – як, з саперами, так і інженерами-розробниками техніки.
Фермер Роман з Широківщини, у розмові з «Вістями Снігурівщини» повідомив, що чітко засвоїв правила поведінки на мінно-небезпечній території, бо вони «написані кров’ю». Він приймав участь у декількох спеціальних тренінгах, у тому числі, за підтримки міжнародних організацій. «Завжди і своїм співробітникам і односельчанам наполегливо раджу засвоїти правила і, відповідно ним себе поводити. Вони ж нескладні:
Розмінування та соціальна згуртованість є взаємопов’язаними процесами, які грають ключову роль у відновленні Снігурівської, Широківської та інших громад Миколаївської області, постраждалих від бойових дій. Завдяки спільним зусиллям громад, державних структур та міжнародних організацій, наш регіон має шанс на нове життя, що базується на безпеці та єдності.
Тимофій Тараненко
