Життя іноді пише такі історії, які могли б стати сценарієм для фільму. Історія нашого земляка Євгена Батиря — саме така. Це шлях від сільського хлопця до захисника України, а згодом — до підприємця, який відкрив власну справу у рідному місті.
Євген народився в селі Павлівка. Після школи обрав робітничу професію і вступив до Снігурівського професійного ліцею №34, де здобув спеціальність тракториста-машиніста. Після закінчення навчання певний час — близько пів року — працював на станції технічного обслуговування.
Та невдовзі вирішив пов’язати своє життя з військовою службою і підписав контракт зі Збройними силами України. Службу проходив у складі 56-ї окремої мотопіхотної бригади в Маріуполі.
Саме там його і застав початок повномасштабного вторгнення росії. Євген служив старшим навідником бойової машини реактивної системи залпового вогню БМ-21 «Град».
Про перші передчуття великої війни він згадує так:
— Я зрозумів, що напад росії дуже ймовірний ще 16 січня 2022 року. Тоді я був на посту на пропускному пункті. Раптом прийшла велика колона «Ураганів» і почала займати оборонні позиції. Тоді стало зрозуміло: щось серйозне насувається…
Перші важкі бої для підрозділу Євгена відбулися під Волновахою. Там ворог прорвав оборону і намагався взяти українських військових у кільце. Завдяки злагодженим і вмілим діям бійців підрозділу, серед яких був і Євген, наших воїнів вдалося врятувати та вирватися з небезпечної ситуації.
За час служби його підрозділ виконував бойові завдання на різних напрямках — під Гуляйполем, Великою Новосілкою, Бахмутом, а також на Авдіївському та Мар’їнському напрямках. У різний час вони дислокувалися і на Покровському напрямку, стримуючи наступ російських військ.
Загалом Євген віддав службі у Збройних силах України чотири роки. У 2024 році він звільнився з армії за сімейними обставинами. За сумлінну службу отримав відзнаку за вислугу років.
Повернувшись додому, спочатку працював у таксі. Проте мрію про власну справу не полишав.
— Ідея була давно, — розповідає Євген. — Ще коли служив, бував у Покровську в піцерії «Кароліна», а в Слов’янську заходив у чебуречну «Хочу чебурек». Подумав тоді: чому б і в нашому місті не зробити щось подібне?
Він вирішив скористатися державною програмою підтримки ветеранського бізнесу і тричі подавав заявку на отримання гранту. І лише з третьої спроби пощастило — заявку схвалили.
Отримані кошти Євген вклав у закупівлю сучасного обладнання для кухні. Приблизно півтора місяця тому він відкрив власний заклад харчування у будівлі в старому центрі міста — на площі Богдана Хмельницького.
За умовами грантової програми підприємство має працювати щонайменше три роки і створити два робочі місця.
Сьогодні у меню закладу — 16 видів піци та 11 видів чебуреків. Окрім цього, тут готують хот-доги, нагетси, картоплю фрі, а також ароматну каву. У планах — розширення асортименту: з’являться молочні коктейлі та шашлик, приготовлений у тандирі.
У веденні бізнесу Євгену активно допомагає його дружина Валерія. Разом вони розвивають справу, вкладаючи в неї працю, душу і віру в майбутнє.
У закладі є одна особлива деталь, яка одразу привертає увагу відвідувачів — на стіні висить фотографія Євгена разом із побратимами, зроблена ще у 2022 році. Багато з них і сьогодні залишаються у строю та продовжують боронити Україну від російських окупантів.
І, дивлячись на це фото, Євген каже:
— Я пишаюся тим, що служив поруч із такими людьми. І дуже чекаю дня, коли всі вони повернуться додому з перемогою.
Історія Євгена Батиря — це приклад того, як воїн, повернувшись із фронту, знаходить сили почати новий етап життя, працювати, розвивати рідне місто і підтримувати свою громаду.
Бо справжні захисники України — сильні не лише на фронті, а й у мирному житті. 🇺🇦
.
