Сьогодні, після проведення двох важливих акцій — «Зупинись. Вшануй» та «Ми — голоси полонених і безвісти зниклих!», матері та дружини діючих військових, безвісти зниклих і загиблих українських воїнів мали можливість зібратися у тихому, затишному просторі, який вони створили власними силами.
Ця зустріч стала не лише моментом підтримки та єднання, але й нагодою обговорити подальші кроки у діяльності осередку «Об’єднання матерів і дружин Захисників України». Жінки спільно спланували роботу на найближчі вересневі та жовтневі тижні, аби й надалі робити свій внесок у боротьбу за свободу і повернення рідних воїнів додому.
Марія Коцар, активна учасниця ініціативи, поділилася своїми думками:
— Дякую вам, жіночки, за впевненість у завтрашній Перемозі та наполегливість у поверненні наших рідних воїнів додому, на Снігурівщину. Боротьба триває! Разом ми сильні й незламні, бо ми — разом!
Жінки Снігурівщини вкотре довели, що єдність, взаємопідтримка та спільна мета додають сили у найскладніші часи.
