Ювілеї, ювілеї… Вони для нас радісні й сумні. Радісні, бо в ці дні народження перегортаємо автобіографічні сторінки, пригадуємо пережите, гріємося світлими митями, дякуємо, що вони не оминули нас. Сумно стає від усвідомлення, що лишень ми повертаємося до свого дитинства, юності, молодості, а вони до нас – ніколи…
У ЦІ ПОГОЖІ травневі дні відзначає славний життєвий ювілей знана освітянка Снігурівщини, майстер педагогічної справи, прекрасна людина Галина Олександрівна Богданова. У трудах і любові пролетіли роки цієї жінки.
Вибір майбутньої професії – справа дуже серйозна й відповідальна. І братися за неї треба якомога раніше. Вчасно і на весь вік вибрала свою професійну долю Галина Олександрівна. Батьки з дитинства ставилися до неї як до особистості. Дівчина ніколи не соромилася своїх уподобань, завжди залишалася сама собою, не підлаштовуючись під чужу думку. Тож і шлях до вибору майбутньої професії був свідомим.
Випускниця Снігурівської школи №2 успішно закінчила філологічний факультет Миколаївського педагогічного інституту. Свій шлях в освіті розпочала у Новоселівській школі Жовтневого району. Подальша трудова біографія Г.О. Богданової пов’язана зі Снігурівкою. Спочатку викладала у колишній школі №4. Енергійну розумну вчительку відразу полюбили учні, батьки й колеги. Цікаві уроки, позакласні заходи, екскурсії – все притягувало до неї школярів. Великий педагог Василь Сухомлинський стверджував: «Ти тоді справжній учитель, коли слово «іди» можеш сказати 30 разів з іншою інтонацією». Галина Олександрівна володіла цим даром. Ніколи вона не підвищувала голос, але ніхто не зміг не послухати її. До учнів завжди ставилася по-материнськи, а девізом роботи обрала слова Т. Фуллера: «Якщо ви володієте знаннями, дайте іншим запалити від нього свої світильники».
Далі доля надовго поєднала педагога із Снігурівською школою №1, в якій викладала улюблений предмет і певний час працювала заступником директора з навчально-виховної роботи. Кожен рік приносив Г.О. Богдановій досвід, радість і смуток, задоволення, іноді розчарування, але, як згадує жінка, іншої професії для себе не бажала. Галина Олександрівна прищеплювала своїм вихованцям любов до знань, сіяла в їх серцях зерна прекрасного, світлого, вічного, відкривала складний виховний світ буття, знайомила із вершинними досягненнями світової літератури та культури.
Педагог вивчила і виховала не одне покоління учнів, пам’ятає кожного з них і пишається тим, що всі вони стали справжніми людьми, незважаючи на посаду та спеціальності, які обрали. А серед її колишніх випускників є вчителі, інженери, медики, вихователі, агрономи, військові.
Великий творчий потенціал, висока працездатність – саме ці якості допомагали Г.О. Богдановій на педагогічній ниві. Як завуч вона зарекомендувала себе справжнім професіоналом, умілим керівником, чуйним і щирим колегою. Заступник директора уміло дбала про вдосконалення навчального процесу, ефективне використання інтерактивних форм роботи на уроках, надавала дієву методичну допомогу вчителям-предметникам, вболівала за учнів та їхній рівень знань. Максимум уваги мудрий педагог приділяла роботі з молодими вчителями, за що вони були щиро вдячні.
2003 року Г.О. Богдановій як професіоналу з 28-річним досвідом роботи доручили очолити важливу ланку освіти – районний методичний кабінет. Тож упродовж 15 років вона була головним методистом району, пам’ятаючи слова Марка Твена: «Вчити себе самого – благородна справа, але ще більш благородніша – вчити інших».
Для стилю завідувача РМК були характерні дієвість, оперативність, турбота про загальний інтерес, забезпечення результативності. Стимулюючи педагогів до творчого пошуку, Г.О. Богданова забезпечувала організацію їх самоосвітньої діяльності та здатність самореалізовуватися. Приділяла достатню увагу вивченню, узагальненню та поширенню передового педагогічного досвіду кращих освітян, відслідковувала систему роботи вчителів у міжатестаційний період, вмотивовуючи їх на фахове зростання та підвищення педагогічної майстерності. Десятки освітян вдячні Галині Олександрівні за фахове зростання. Завдяки її ініціативі та рекомендаціям високе звання «Заслужений вчитель України» одержали О.Л. Олійник та З.Л. Жуковець.
Завідувач РМК забезпечувала тісну співпрацю з директорами освітніх закладів та їх заступниками, вчителями-предметниками шляхом проведення майстер-класів, семінарів-практикумів, педагогічних виставок, консультацій тощо. Саме за час керівництва Г.О. Богдановою райметодкабінетом педагоги району ставали переможцями ІІ та ІІІ етапів Всеукраїнського конкурсу «Учитель року». На знак вшанування успішних учнів та їх наставників саме Галина Олександрівна започаткувала щорічний фестиваль «Зірковий калейдоскоп». Вона ж була автором неповторних сценаріїв і ведучою вчительських свят, що мали схвальні відгуки.
Почуття обов’язку, відповідальності, усвідомлення освітянських пріоритетів, толерантність дали Г.О. Богдановій право користуватися авторитетом та повагою серед педагогічної спільноти Снігурівщини. Вчителі та вихователі постійно відчували підтримку і турботу завідувача РМК, постійну опіку, глибоко шанували як свого лідера, котрий зробив неоціненний внесок у розбудову освіти.
Ми, працівники РМК, пишалися, що доля дала нам можливість працювати поруч з відданою своїй справі людиною, доброзичливою, принциповою, товариською і завжди дивувалися працездатності колеги. Мабуть, це від її батьків, які все життя добросовісно трудилися і любов до праці, відповідальне ставлення до дорученої справи передали двом донькам.
Г.О. Богданова засіяла своє життєве поле корисними справами, добротворенням і врожаїться воно людською вдячністю і сьогодні. Багаторічна сумлінна праця педагога-майстра відзначена значком «Відмінник освіти України», званням «Учитель-методист», грамотами МОН України, департаменту та районного відділу освіти. Але найвища нагорода, вважає Галина Олександрівна, – це визнання, авторитет серед колег-освітян та вдячність і повага колишніх учнів.
Якщо говорити про чесноти Г.О. Богданової, то це, перш за все, розум і мудрість. У цій жінці чудово поєднались зовнішня привабливість і внутрішня краса, вроджена делікатність і тактовність, благородство і безкорисливість, а ще любов до оточуючих: людей, тварин, природи та до всього, що є навколо неї.
Галина Олександрівна закохана в пісню, має чудовий голос, свого часу була активною учасницею вчительського хору. Обожнює слухати пісні у виконанні улюбленого співака Дімаша. Любить «бігати» інформаційними сторінками мережі, завжди у курсі політичних і соціальних новин. Давнішнім захопленням залишається в’язання. «Планую освоїти технологію печворку», – ділиться планами жінка. А ще Галина Олександрівна вміє розчулити іменинників щирими привітаннями. Як любляча бабуся дуже гордиться онуком Андрієм – воїном ЗСУ.
Знаю Г.О. Богданову не один десяток років. З нею цікаво спілкуватися, вона інтелігентна, толерантна, гостинна. Тож у день ювілею бажаю з роси і води Вам, дорога колего. Хай доля завжди і всюди буде щедрою до Вас і збереже міцне здоров’я, безмежне людське щастя, життєве довголіття, успіхи та удачу.
З повагою Зоя БЛАГОДАТНА.
