Після звільнення частини Херсонщини тема колабораціонізму набула
більшої актуальності. Багато зрадників засуджено заочно, оскільки вони
перебувають за межами підконтрольної Україні території. Деяким вже
висунуто обвинувачення відповідно до норм закону, а частина з них
перебуває в СІЗО.
Серед ініціатив українських спецслужб є проєкт «Хочу к своим»
(https://hochuksvoim.com.), який дозволяє засудженим колаборантам
написати добровільну згоду на обмін як військовополонених. Це дає
можливість обміняти їх на українських захисників, які потрапили в
російський полон під час бойових дій.
Тема колабораціонізму частіше з'являється в ЗМІ не лише через потребу
засудження дій, що шкодять національній безпеці, а й для аналізу
соціальних, економічних і психологічних причин, які спонукають до такої
поведінки.
Снігурівщина деякий час була під окупацією, а зараз розташована
поблизу лінії фронту, і має особливе значення під час активних бойових
дій. Обговорення теми колаборантів допоможе нам не тільки оцінити
минулі події і спрогнозувати майбутні, а й зберегти історичну пам’ять і
зрозуміти, як не стати агентом ворога. Такий діалог з громадою нам
важливий для зміцнення довіри та єдності міжспівгромадянами . Адже
кожен мешканець населеного пункту відіграє важливу роль в захисті
державного суверенітету. Як мінімум тим, що якщо знає хто співпрацює з
ворогом, може скористатися різними інструментами, щоб про це державні
органи. До речі, на сайті https://hochuksvoim.com можна повідомити навіть
анонімно, якщо знаєте таких.
Що таке колабораціонізм і чому це більше, ніж просто зрада?
Колабораціонізм в умовах війни – це більше, ніж просто зрада. Це явище
завжди виникає з комплексу психологічних, соціальних, і навіть
історичних факторів, які формують схильність окремих людей до зради
своєї країни. Вивчення цих причин дозволяє краще зрозуміти, чому деякі
громадяни вирішують перейти на бік ворога, що робить їх вразливими до
впливу пропаганди, страху та матеріальних вигод. В історії багато
прикладів, які можуть допомогти розібратися у природі колабораціонізму.
Розглянемо детальніше.
Інформаційний вплив та групова динаміка: як суспільство формує
зрадників
Однією з найголовніших передумов колабораціонізму є інформаційний
вплив. У багатьох випадках колаборанти живуть у середовищі, де вони
стають жертвами агресивної пропаганди, що руйнує їхнє бачення
реальності. Наприклад, під час Другої світової війни у Франції Віші (уряд
під керівництвом маршала Петена) підтримував окупацію нацистської
Німеччини, активно співпрацюючи з гітлерівським режимом. Пропаганда
та страх перед німецькою силою паралізували багатьох французів, які
піддавалися на антибританські, антирадянські та антиєврейські кампанії.
При цьому колаборанти часто живуть у соціальних умовах, де їхнє
оточення схиляється до підтримки окупаційної влади. Під час війни в
Україні з 2014 року в окремих регіонах Донбасу російська пропаганда
змогла впливати на місцевих мешканців, створюючи відчуття відчуженості
від України. У таких умовах групова динаміка відіграє важливу роль,
штовхаючи людей до колабораціонізму під тиском суспільної думки.
Це підтверджує безжальна статистика. За даними, опублікованими на сайті
проєкту “Хочу к своим”, які можна подивитись за адресою:
https://hochuksvoim.com, з майже трьохсот колаборантів, які зголосилися
бути обміняними на полонених українців, спостерігається така
закономірність по регіонам: найбільше зрадників виявлено та затримано на
Донеччині – 31%, другу сходинку обіймає Харківщина – 18%, на третьому
місці Луганщина, у якій затримано 10% зловмисників, зрадивших народ
України. Миколаївщина закриває п’ятірку лідерів.
Також ми це пояснюємо так: жителі прифронтових регіонів Сходу України
частіше потрапляють під вплив російських агентів інформаційного впливу.
Крім очевидного чинника — російських медіа, жителям східних регіонів
доводится частіше, так чи інакше, спілкуватися зі своїми знайомими з рф.
Це відбувається через територіальну близькість, багаторічну міграцію
громадян обох країн, особистісні багаторічні відносини. І як наслідок —
невпинний обмін інформацією у побуті та місцевих пабліках.
Портрет колаборанта: психологічні та соціальні риси зрадників
Один із найцікавіших аспектів колабораціонізму — це особистісні риси
зрадників. Психологічні дослідження свідчать, що люди з низькою
національною ідентичністю або зі слабкою особистою відповідальністю
більш схильні до зради. У випадку з урядом Віші у Франції, багато
державних чиновників виправдовували свою співпрацю з нацистами тим,
що вони намагалися «зберегти» Францію шляхом поступок, тоді як їхні дії,
по суті, були актом егоцентризму та страху.
В Україні схожа динаміка спостерігалася серед окремих громадян, які
відчували себе відірваними від української культури або політичних
процесів. У випадку деяких колаборантів на Донбасі вони виправдовували
свою зраду тим, що вони «захищали» свої родини від «націоналістів» і
«фашистів», як це пропагувала російська сторона.
Матеріальні вигоди та страх: що змушує йти на зраду?
Колаборанти нерідко мотивуються почуттями страху, відчаю або глибокої
образи. Люди, які відчувають себе зрадженими державою або мають
особисті проблеми, часто шукають альтернативні шляхи вирішення своїх
життєвих криз. Наприклад, у період окупації Польщі під час Другої
світової війни деякі поляки, розчаровані колапсом польського уряду і армії,
вирішили співпрацювати з нацистською владою в обмін на певні гарантії
безпеки чи фінансові вигоди. Згадаємо той факт, що історія циклічна і
повторюється не тільки на певній території.
Матеріальні вигоди також є важливим чинником. Зазвичай колаборантам
обіцяють фінансову винагороду або покращення умов життя. У випадку
Другої світової війни німецька окупаційна влада часто використовувала
економічний тиск для залучення місцевого населення до співпраці.
Подібно до цього, в сучасній війні в Україні, російські сили обіцяють
місцевим колаборантам вищі соціальні виплати, посаду при окупаційній
владі та кращі умови життя в обмін на підтримку. Можливо навіть
заможнішу хату. Але як показує практика ці всі обіцянки – пусті і зазвичай
по факту не відповідають дійсності. Як тільки колаборант виконав своє
призначення – про нього у кращому випадку забувають.
Виправдання зради: як когнітивний дисонанс стає інструментом
пропаганди
Когнітивний дисонанс допомагає людині виправдовувати власні вчинки,
навіть якщо вони суперечать моральним нормам. Випадки виправдання
зради широко відомі з історії. Наприклад, під час співпраці уряду Віші з
нацистами деякі французи виправдовували свої дії тим, що це був єдиний
спосіб зберегти незалежність Франції, навіть попри пряме
підпорядкування Німеччині.
У сучасній Україні багато колаборантів використовують подібні
виправдання. Вони вважають, що захищають свої родини або ж просто
«виконують накази», що дає їм внутрішнє виправдання своїх дій.
Пропагандистські наративи про «боротьбу проти фашизму» або «захист
російськомовного населення» також допомагають їм легалізувати свої дії в
очах суспільства та самих себе.
Дуже схоже виправдовування знайшов для своєї діяльності зрадник
профіль якого також представлений на сайті “Хочу к своим”. Хоча він з
Донеччини, та його історія яскраво демонструє когнітивний дисонанс в
голові типового зрадника країни, до того ж його діяльність вплинула на
окупацію Миколаївщини:
“Я очолив залізницю, бо без неї регіон би поступово гинув і ми б втратили
все, що будували так багато років”.
Чоловіка звати Петро Муравльов. Він житель Лиману, що на Донеччині.
На початку червня 2022 року у тимчасово окупованому рідному місті
добровільно погодився на призначення його на посаду «исполняющего
обязанности начальника ДЭММ ГУП ДНР «Донецкая железная дорога».
Колаборант виконував доручення, надані йому злочинною російською
адміністрацією. Та й багато історій розповідав про налагодження
сполучень з Півднем країни, який вже був під окупацією, допомагаючи
відновлювати сполучення і возити важку техніку. Тим самим допомагав
збройним формуванням рф у налагодженні постачання військової техніки,
боєприпасів, продовольства та відповідного обладнання для ведення
бойових дій. Суд визнав винним зрадника, засудивши його до трьох років
позбавлення волі. Зараз він перебуває за ґратами. Він чекає на свій обмін
до росії вже пів року.
Колаборанти з Миколаївщини також погоджуються на обмін. На сайті
«Хочу к своим» зареєстровано вже п'ятьох таких осіб, хоча це лише
невелика частина з усіх зрадників, чиї імена оприлюднені.
Суди Миколаївщини присуджують їм покарання від 8 до 15 років
ув’язнення. Найдовше на обмін очікує Ярослав Леонідович Ушкалов —
понад 9 місяців. Це не дивно, адже зрадників ніде не шанують, особливо
тих, кому призначено найтриваліші строки покарання.
Сучасні методи боротьби з колабораціонізмом: від контрпропаганди
до технологій
Сучасні підходи у боротьбі з колабораціонізмом зосереджуються на
проактивній контрпропаганді та застосуванні технологічних інструментів.
Зокрема, українські спецслужби активно впроваджують онлайн-платформи
для анонімного повідомлення про підозрюваних у співпраці з ворогом.
Такі платформи, як сайт проєкту “Хочу к своим” (https://hochuksvoim.com),
боти “STOPRussianPropaganda” та “єВорог”, дозволяють громадянам легко
та безпечно надавати інформацію про підозрілі дії, що значно підвищує
ефективність роботи правоохоронців. За даними СБУ, у 2023 році через
такі боти було отримано понад 12 тисяч корисних повідомлень, з яких
близько 25% стали основою для відкриття кримінальних проваджень.
Контрпропаганда має не менш важливе значення. Наприклад, у співпраці з
аналітичними центрами держава створює кампанії, які викривають фейки
та маніпуляції ворога. За 2024 рік було спростовано понад 300 основних
наративів російської пропаганди, що охопили більше 10 мільйонів
українців у соціальних мережах.
Також варто згадати про роль освіти та просвітницької роботи.
Формування критичного мислення у громадян, особливо молоді,
допомагає знижувати рівень вразливості до маніпуляцій. У 2023-2024
роках в рамках програми «Медіаграмотність проти пропаганди» було
проведено понад 500 тренінгів, які охопили близько 50 тисяч людей і
робота триває.
Нарешті, співпраця громадян із спецслужбами демонструє високий рівень
національної свідомості. За останні два роки кількість анонімних звернень
про підозрілі дії ворожих агентів зросла на 40%, що свідчить про
зростання довіри до державних інституцій.
Український досвід доводить: сучасні технології, стратегічна
контрпропаганда та залучення громадян до захисту національної безпеки є
ефективними інструментами у боротьбі з колабораціонізмом. Разом
переможемо! Слава Україні!
Володієте інформацією про діяльність ворожих агентів? Допоможіть
Силам оборони України! Повідомте, скориставшись анкетою на сайті
«Хочу к своим». Скануйте кью-ар код телефоном.
Військовослужбовець на псевдо «Криця» з побажаннями миру і
Перемоги Україні
